КОНКУРС - краща листівка у стилі петриківського розпису
КОНКУРС - краща листівка у стилі петриківського розпису
Оголошуємо конкурс на кращу святкову різдвяну листівку в техніці традиційного петриківського розпису!
Взяти участь може хто завгодно! Роби свою листівку, став хештег #листівкаазур2022 та пости її в інстаграмі, це все що потрібно!
Конкурс проводимо з 09.11 до 19.12 2022 року.
Всі роботи учасників будемо шукати та розглядати за хештегом #листівкаазур2022 та вашими коментарями під нашим постом в інстаграмі або фейсбуці.
Якщо ви вирішили взяти участь у нашому конкурсі, поставте під постом "+" та запросіть друзів оцінити вашу листівку.
Обирати переможця будемо всі разом - за максимальною кількістю голосів (вподобайок).
Головний приз
Головним призом в цьому конкурсі є ВЕЛИКИЙ набір професійних гуашевих фарб Winsor&Newton Designers Gouache - 10 кольорів по 14 мл (Primary Yellow • Permanent Yellow Deep • Spectrum Red • Primary Red • Ultramarine • Primary Blue • Permanent Green Middle • Yellow Ochre • Ivory Black • Zinc White).
Чому саме петриківський розпис
Сучасний петриківський розпис - це приклад абсолютно унікального декоративного мистецтва, тож цінуймо і розвиваймо СВОЄ!
Український петриківський розпис належить до ЮНЕСКО, майстрів з цього розпису стає все більше й більше, наразі петриківку можна побачити у сучасних дизайнах одягу, сумок та прикрас.
Петриківський розпис - символ незламної волі українських козаків.
Цей рік увійде в історію як символ мужності й сили нашої держави, тож вшануймо нашу волю традиційним розписом!
Символ у петриківському розписі
Петриківський розпис з'явився в Україні за часів близько 18 століття. Дізналися про нього вже наприкінці 19, початку 20 століття, коли почали з'являтися речі та культурні пам'ятки, прикрашені цим унікальним розписом.
Петриківський розпис походить із села Петриківка на Дніпровщині. Час появи петриківського розпису збігається із переселенням полків козаків із сусідніх областей на Дніпровщину. Чи має це прямий зв'язок і чи справді петриківка – козацький символічний розпис, а не місцеве сільське мистецтво – поки що загадка для істориків. Проте окремі символи та загальне значення елементів цього розпису свідчать про сильну волю та дух свободи у художників.
Петриківський розпис не тільки не зник з часом, а й поширився і став відомим у всій Європі, як унікальний вид декоративного розпису, із супутніми унікальними рецептами фарб і котячих пензликів.
Зараз петриківський розпис знаходить нових майстрів, школи розширюються і лінія прямої передачі мистецтва від майстра до учня тепер перетворюється на величезне гіллясте дерево.
Завдяки сучасним матеріалам петриківський розпис переносять з побілених стін на якісний папір, використовують елементи петриківського розпису у дизайні речей, прикрас та одягу далеко за межами України.
Звідки міг з'явитися петриківський розпис
Одна теорія полягає в тому, що це один із напрямків декоративного розпису українського будинку, і він розвивався паралельно з іншими стилями прикраси вибілених печей та стін. Крім того, двічі на рік розписувалися зовнішні стіни будинків, а також розпис використовували в декоруванні скриньок, особливо весільних.
Також дещо пізніше з'явилася можливість замовляти такий розпис, виконаний на папері, та прикрашати їй будинок. Таким чином, майстриня могла особисто не приїжджати на виконання розпису.
Друга версія тісно пов'язана з козацькими сім'ями, які переїжджали із сусідніх областей у різні села Дніпропетровської області, у тому числі до Петриківки, а розпис з'явився не на окремій території, а у самій культурі козаків як їхнє самобутнє мистецтво.
Петриківка була у Протовчанській паланці за часів Нової Січі, це одна із територіальних одиниць Запорізької Січі. Орнаментальна прикраса та настінний розпис були водночас відомі на Слобожанщині, і масові переїзди козаків могли принести розпис на територію Петриківки.
Яким чином насправді з'явився цей розпис, досі невідомо.
1936 року на виставці українського народного мистецтва петриківський розпис представили петриківські майстрині Надія Білокінь, Тетяна Пата, Ярина Пилипенко. Їхні малюнки були передані до Києва, Петербурга та Москви на виставку.
В той самий час у Петриківці створили школу розпису та Тетяна Пата вивчила покоління нових майстрів петриківського розпису, щоб мистецтво не загубилося та продовжило існувати в Україні. Сама Тетяна Пата стверджувала, що традиція петриківського розпису перейшла до неї ще від бабусі.
Близько 1944 року до Києва переїхали учениці Тетяни та петриківський розпис отримав новий розвиток на Київській сувенірній фабриці ім. Т.Г.Шевченка. Так петриківський розпис почали використовувати на фарфорі і до білого тла додалася можливість використовувати чорний.
У 1960-1970 роках з'явилися кілька популярних альбомів з петриківським розписом, які видали великими тиражами - в той момент сувеніри, прикрашені петриківським розписом дарували багатьом лідерам інших країн, і петриківський розпис був добре відомий. У самій Петриківці діяла школа та експериментальний цех петриківського розпису.
Саме експериментальний цех пізніше став центром народного мистецтва "Петриківка".
Як навчитися петриківського розпису
Шлях один - вчитися просто у майстра. Техніку можна подивитися в Ютубі, малювати можна гуашевими фарбами та звичайними пензликами, проте нічого не замінить особистого спілкування з майстром, якого навчав хтось із першого покоління Петриківських майстрів. Так лінія, яка тягне мистецтво від вчителя до учня, не перерветься й надалі.
В арт-студії АЗУР є майстер-класи з петриківського живопису з Іриною Бурдуковою, де ви можете навчитися основним прийомам петриківського розпису, дізнатися більше про історію цього мистецтва та про видатних майстрів та роботи, розібратися, як у 18 столітті у Петриківці виготовлялися фарби, та як цей процес можна повторити вдома. І звичайно ж, дізнатися про секрет правильного виготовлення пензлика з котячої шерсті.